Досягнення викладачів кафедри японської філології

1. Володимир Леонідович Пирогов (народився 18 січня 1950 у Харкові) — український сходознавець і мовознавець, завідувач кафедри японської філології Київського національного лінгвістичного університету, кандидат філологічних наук, доцент.

Закінчив у 1972 році Харківський державний університет імені О. М. Горького, перекладацьке відділення факультету іноземних мов, склав у 1976 році державний іспит на володіння японською мовою, закінчив у 1978 році Центральний патентний інститут. Володіє 10 іноземними мовами.

Захистив кандидатську дисертацію на тему «Структура і семантика паремійних одиниць японської, англійської, української та російської мов: типологічний та лінгвокультурологічний аспекти».

Має понад 60 наукових та навчально-методичних публікацій у галузях: порівняльно-історичне і типологічне мовознавство, сходознавство, перекладознавство, лінгвокраїнознавство, соціолінгвістика.

У 2014 р. отримав Орден Вранішнього сонця – вища державна нагорода Японії для іноземців за внесок в розвиток японознавства та дружніх стосунків між Україною та Японією.

Професійна кар’єра

  • 1972–1974 військовий перекладач
  • 1974–1984 старший експерт, перекладач Всесоюзного центру патентних послуг (ВЦПУ)
  • 1984–1988 завідувач патентно-інформаційної служби державного НДТІ «ГОСНІТІ»
  • 1988–1992 керівник патентно-інформаційної служби виробничих підприємств, перекладач
  • 1992–1997 завідувач кафедри східних мов Харківського інституту сходознавства і міжнародних відносин «Харківський колегіум»
  • 1995–1999 завідувач кафедри східних мов Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди
  • 1999–2004 директор Інституту «Схід-Захід», завідувач кафедри східних мов і цивілізацій Київського національного лінгвістичного університету
  • 2004–2007 радник з питань освіти і науки Посольства України в Японії
  • 2007–2010 старший науковий співробітник Інституту сходознавства НАН України ім. А. Кримського
  • 2010 по теперішній час завідувач кафедри японської філології Київського національного лінгвістичного університету

Викладає курси:

  • «Лексикологія японської мови»
  • «Історія японської мови»
  • «Теорія та практика перекладу»
  • «Лінгвокраїнознавство Японії»
  • «Інтерпретація текстів різних функціональних стилів японською мовою»

Основні праці:

  1. Цікава японська мова. Навчальний посібник-словник для студентів, що вивчають японську мову. — Х. ХДПУ ім. Г. С. Сковороди. — 1997, 62 с.
  2. Етнолінгвісьтичні паралелі у різносиситемних мовах// Східний світ. — 2001. — № 1. С. 92-107.
  3. Порівняльно-типологічна та структурно-семантична характеристика українських і японських паремій. XIX наукова конференція україністів Японії. 20 листопада 2004. Токійський університет, ф-т педагогіки. Токіо, 2004. С. 71-75.
  4. Система ментальних стереотипів, відображена в японських прислів’ях і приказках //Східний Світ. — 2007. — № 3. С.72-79.
  5. Словник японських прислів’їв і приказок з відповідниками шістьма мовами (українською, російською, англійською, німецькою, французькою та латинською). — Харків: Торсінг плюс, 2009. — 272 с.
  6. Принципи логіко-семіотичного моделювання у паремійних фондах різносистемних мов (японська, англійська, українська, російська) // Східний світ. — К., 2008. — № 1. — С. 144–151.
  7. Семантична парадигматика фразеологічних структур китайської та японської мов: порівняльний аспект// Східний світ. — К., 2009. — № 4. — С. 134–143.
  8. Структурно-семантична кодифікація асиметричних паремій японської мови і західноєвропейський контекст: типологічний аспект// Studia Linguistica, Збірник наукових праць, вип. 5, част. 2, Vol. V (II), Cathedra Linguisticae Generalis Et Philologiae Classicae. Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка (2011). — С. 551–558.
  9. Семантична інтерференція графо-лексем китайської та японської мов: рефлекси тотожності і диференціації//Східний світ. — К., 2011. — № 3. — С. 204–213.
  10. Знаково-символічна система китайської ієрогліфіки через призму концепції анімалістичного стилю Ю. М. Реріха / Матеріали Міжнародної науково-громадської конференції «110 років від дня народження Ю. М. Реріха» /Київ. нац. лінгв. у-т. — К. 2013, с. 81-98.
  11. Роль ієрогліфів у концептуалізації мовної картини світу японців/ Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції з проблем викладання японської мови/ КНУ ім. Тараса Шевченка. — К. 2013, с. 90-94
  12. Структурна-семантична кодифікація асиметричних паремій японської мови: типолого-перекладацький аспект/ Переклад у наукових дослідженнях представників харківської школи: колективна монографія Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Вінниця, 2013.- с. 325–341
  13. Логографічне письмо як інструмент пізнання і моделювання світу/ Філологічний вісник КНЛУ/ Київ. нац. лінгв. у-т. — К., 2013. — Т. 16, с. 88-97
  14. Отражение концепции космического мышления в архитектонике китайской иероглифики как артефакта и фактора мировой культуры/ Матеріали Міжнародної науково-громадської конференції «Космічне мислення в сучасному світі»/ Київ. нац. лінгв. у-т. — К., 2013. с. 105–119
  15. Алые листья клёна. японская лирика (сост., перевод, вступ. статья В.Л. Пирогова) – Харьков, 1999: Світ-Прес. – 206 с.
  16. Мудрость Востока и Запада – экософские и лингвистические основания (подход к сравнительному исследованию устойчивых фразеологизмов) // Наук. вісн. каф. ЮНЕСКО Київ. держ. лінгв. ун-ту. Сер. Філологія. Педагогіка. Психологія. – 2001. – Вип. 5. – С. 175–194
  17. Віддзеркалення особливостей філософсько-естетичного і мовного синкретизму «ваго-канго» у літературному творі середньовічної Японії «Цуредзурегуса» // Східний світ. – К., 2008. – № 3. – С.180-188.
  18. Структурно-семантичні особливості фразеологізмів йодзідзюкуго, віддзеркалені в японських перекладах класичного твору Китаю «Цяньцзивень» // Східний світ. – К., 2009. – № 3. – С.157–162
  19. Китайська ієрогліфіка як умова реекологізації світового соціокультурного простору // Наукові записки Харківського університету повітряних сил. Соціальна філософія, психологія. – Х., 2009. – Вип. 2 (33). – С.75–84.
  20. Пирогов В.Л. Джерела формування японських паремій: типолого-культурологічний аналіз // Вісн. Львів. ун-ту, Серія філологічна. – 2011. – Вип. 54. -С. 358–368.
  21. Знаково-символічна система китайської ієрогліфіки і лексико-семантична динаміка китайської та японської мов // Наукові студії (культура, освіта – антропоцентричні парадигми і сучасний світ) / Український гуманітарний інститут. – Київ; Буча, 2012. – Вип.1: Філософія, Філологія, Педагогіка, Економіка. – С. 254–271.

 

2. Свердлова Тетяна Генадіївна - доцент, кандидат філологічних наук, викладач кафедри японської філології.

Дата народження – 16 лютого 1976 року.

У 1998 році закінчила Київський національний лінгвістичний університет. У 2006 р. захистила дисертацію на тему «Теоретичні засади процесу гуманізації освіти в Японії».

Викладає дисципліни:

– “Японська мова”

– “Практичний курс перекладу”

– “Японська література новітньої доби”

– “Літературознавчі тексти японською мовою: основи аналізу”

За останні 5 років опубліковано 30 публікацій наукового і навчально-методичного характеру, з них один навчальний посібник з грифом МОНУ, один посібник з рекомендацією вченої ради КНЛУ, 13 статей у фахових виданнях України. Постійно бере участь у наукових конференціях.

Науковий керівник дипломних робіт магістрантів факультету сходознавства КНЛУ.

Основні публікації:

  1. Проблема багатомовності і мовної інтерференції у сучасному світі. Тези конференції. Матеріали конференції «Україна і світ: діалог мов і культур», КНЛУ, березень 2016. – С.339-340.
  2. Перспективи збереження і розвитку традиційних лексико-граматичних форм ввічливості в сучасній японській мові. Наукові записки національного університету «Острозька академія», серія «філологічна», Випуск 52, Острог, 2015. – С.237-241.
  3. Сучасні тенденції до змін у використанні традиційних лексико-граматичних форм увічливості японської мови в родинному спілкуванні. Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету, Випуск 29. Київ, 2014. – С.126-134.

 

3. Городиська Ольга Аліківна – викладач кафедри японської філології.

Дата народження -16 листопада 1988 року.

У 2011 році закінчила Київський національний лінгвістичний університет та отримала ступінь магістра. У 2016 році закінчила аспірантуру в КНЛУ.

Викладає дисципліни: 

– “Японська мова”

– “Каліграфія”

Основні праці:

  1. Городиська О.А. Семантичні типи звуконаслідувальних слів у японських текстах художньої літератури ХІХ-ХХ століть /  О.А. Городиська // Studia methodologica [науковий альманах]   – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2014. – Вип. 36. –  С. 45 -49.

 

4.  Головач Ольга Владиславівна викладач кафедри японської філології.

Дата народження -19 серпня 1990 року.

У 2013 році закінчила Київський національний лінгвістичний університет.

Викладає дисцпліни:

– “Японська мова”

Основні публікації:

1.СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ДО ЗМІН У ВИКОРИСТАННІ ТРАДИЦІЙНИХ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНИХ ФОРМ ВВІЧЛИВОСТІ ЯПОНСЬКОЇ МОВИ ЇЇ НОСІЯМИ В СІМЕЙНОМУ СПІЛКУВАННІ. Свердлова Т.Г., Колесникова О.В.//Науковій Вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Випуск 29, 2014 р.

2.Свердлова Т.Г., Колесникова О.В. ПЕРСПЕКТИВИ ЗБЕРЕЖЕННЯ І РОЗВИТКУ ТРАДИЦІЙНИХ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНИХ ФОРМ ВВІЧЛИВОСТІ В СУЧАСНІЙ ЯПОНСЬКІЙ МОВІ//Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції

3.„МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ: МОВА – КУЛЬТУРА  – ОСОБИСТІСТЬ”, у Національному університеті „Острозька академія”

 

5. Клепак Анастасія Валеріївна – викладач кафедри японської філології.

Дата народження – 24 листопада 1994 року.

У 2018 році закінчила Київський національний лінгвістичний університет та отримала ступінь магістра.

Викладає дисципліни:

– “Японська мова”

– “Ієрогліфіка”

Основні публікації:

  1. Клепак А.В. Особливості ономатопеїчної лексики в японських коміксаї манга // Матеріали міжнародної науково-практічної конференції «Україна і світ: діалог мов та культур», 29-31 березня. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2017. – С. 85–86.

 

Брала участь в роботі щорічної міжнародної науково-практичної конференції «Україна і світ: діалог мов і культур».

 

6. Наумова Юлія Станіславівна - викладач кафедри японської філології.

Дата народження – 8 березня 1976 року.

У 1998 році закінчила Київський національний лінгвістичний університет з відзнакою. Навчається в аспірантурі університету ім. Драгоманова.

Викладає дисципліни:

– “Японська мова”

– “Історія японської мови”

Основні публікації:

  1. «Психологічні особливості засвоєння ієрогліфічної писемності студентами» Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології» № Запоріжжя, 1(11) / 2018. – с.87-99
  2. Структура процесу засвоєння студентами візуально-семантичного образу ієрогліфу» Психолінгвістика. Серія: Психологія (Psycholinguistics: Scientific and theoretic journal), № 23(1) 2018

 

7. Мірошніченко Ксенія Сергіївна викладач кафедри японської філології.

Дата народження – 10 вересня1994 року.

У 2018 році закінчила Київський національний лінгвістичний університет та отримала ступінь магістра.

Викладає дисципліни:

– “Японська мова”

– “Ієрогліфіка”

Основні публікації:

  1. Мірошниченко К.С. Омоніми в сучасній японскій мові: семантико-когнітивний аспект // Україна і світ: діалог мов і культур: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 29–31 берез. 2017 р.. – К: Вид. центр КНЛУ, 2017. – С.114-115.

Брала участь в роботі щорічної міжнародної науково-практичної конференції «Україна і світ: діалог мов і культур».

 

8. Петриченко Ірина Анатоліївна – старший викладач кафедри японської філології.

Дата народження -28 грудня 1977 року.

Викладає дисципліни:

– “Культура усного і писемного мовлення”

– “КЗВ з фаху”

– “Зіставна лексикологія японської та української мов”

– “Порівняльна типологія”

– “Давні східні мови, японська”

– “КЗВ з лінгвістики або літературознавства”

– “КЗВ з теоретичних мовних дисциплін”

– “Японська мова”

 

9. Сидоркіна Ірина Олександрівна – викладач кафедри японської філології.

Дата народження -13 червня 1983 року.

У 2008 році закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Викладає дисципліни:

– “Японська мова”

– “Теоретична граматика японської мови”

Основні публікації:

  1. «Вербальні засоби формування національної ідентичності в сучасних японських медіа» Національна ідентичність в мові та культурі: збірник наукових праць – К.: Талком, 2018. – с.297-304
  2. «Маніпулятивний потенціал нових медій в сучасному японському суспільстві» Філософські читання “Вплив високих технологій на розвиток культури в інформаційному суспільстві”, Національний авіаційний університет, Навчально-науковий гуманітарний інститут, 2018. – с.124-131

 

  1.  Сінілкіна Олена Валеріївна-викладач кафедри японської філології.

Дата народження -19 березня 1992 року.

У 2014 році закінчила Київський національний лінгвістичний університет.

Викладає дисципліни:

– “Японська мова”

 

  1. Сміховська Тетяна Ігорівна -викладач кафедри японської філології.

Дата народження -16 квітня 1993 року.

У 2014 році закінчила Київський національний лінгвістичний університет з відзнакою.

Викладає дисципліни:

– “Японська мова”

– “Каліграфія”

 

  1. Стеблюк Катерина Сергіївна -викладач кафедри японської філології.

Дата народження -29 грудня 1990 року.

У 2014 році закінчила Київський національний лінгвістичний університет.

Викладає дисципліни:

– “Японська мова”

–  “Японська література”

– “Вступ до японської філології”

– “КЗВ з лінгвістики або літературознавства”

 

  1. Шепельська Ірина Юріївна -викладач кафедри японської філології.

Дата народження -12 квітня 1980 року.

У 2009 році закінчила Київський національний лінгвістичний університет.

Викладає дисципліни:

– “Усний двосторонній переклад”

– “Японська мова”

– “Практичний курс перекладу”